Батьки повернулися з поїздки Черкаcи-Чигирин-Холодний яр.
Одна з історій, яких багато, але знають їх лише місцеві або історики:
До 50-тих років минулого століття на смугою від Чигирина до Черкас
вздовж Кременчуцького водосховища була пустеля - Притясминські піски.
("Песчаная равнина имеет около двух с половиной
верст ширины и до шести верст длины. На ней песок так глубок и мелок, что при
сильном ветре подымается на воздух и несется массами, засыпая соседние луга и
поля". "Статистическом описании Киевской губернии" І.І.Фундуклей, 1852 рік).
У 1958 році, для того щоб зупинити розширення пустелі було
створене «Чигиринське лісове господарство» і територія була успішно
засаджена сосною, дубом, акацією, вільхою і ясенем –тепер це Притясминські
бори. ( http://lis.ck.ua/articles/show/id/29)
далі - з слів місцевого жителя:
Ще за часів пустелі на березі ріки одним з основних промислів
було рибальство, а по іншу сторону пустелі одним з основних продуктів, який вирощувався
місцевими, були яблука.
Так от, він пам’ятає коли його мама і
бабуся носили яблука через пустелю щоб обміняти там на рибу, і подорож ця була
дуже ризикова, бо можна було попасти в піщану бурю (!!!).
(на фото і карті (жовтим) - Притясминські бори.)
Немає коментарів:
Дописати коментар