Літні львівські ночі

Вчора спостерігала за теплим літнім львівський вечором з ідеальної висоти в центрі міста)
(фото з мобільного для Instagram )

Katowice-Bratislava-Warszawa-Gdansk (фото з мобільного).

Трохи фото з мого Інстаграму про нашу супербюджетну травневу поздку, щоб доповнити попередній пост.

Катовіце - просто супер місце для пересадки. Автостанція на яку приїжджають PolskiBus страшненька, але 5хв ходьби він неї - чистий, теплий залізничний вокзал. Працює цілодобово, вільний вайфай і кафешки.

З Катовіц поїхала нічним PolskiBus до Братислави, де живе моя сестричка.
Чілаут на березі Дунаю:

Потім був нічний переїзд до Варшави і дощовий ранок:

З Варшави - переліт до Гданська. За доїзд до аеропорту Modlin ми заплатили більше ніж за авіаквиток (авіаквиток - 9 злотих, доїзд  до аеропорту -15 злотих). 

В Гданську ночували по Couchsurfing. Вид з вікна: 

Вперше побувала на Балтійському морі:

Зорянка:

Я:

p.s.: ця поїздка відбулася завдяки лоукосту Ryanair, автобусному лоукосту PolskiBus і прекрасним сервісам BlaBlaCar i Couchsurfing, які не тільки кардинально здешевлюють вартість але і міняють саму суть дороги - це вже не засіб досягнення цілі - кінцевоі точки куди їдеш, це вже сама дорога - як ціль.

Gdansk (плівка)

Трохи плівкових фото з травневої поїздки до Гданська, першою з причин якої була акція від Ryanair - авіаквитки Варшава-Гданськ-Варшава по 2 Євро в одну сторону (доречі, вони частенько таке роблять). Компанію мені склала Зоряна, одна з небагатьох, хто міг би підписатися на таку авантюру:) (про акцію я дізналася, звісно ж, в день проведення акції, в обід і рішення ми прийняли дуже швидко).

Гданськ це зовсім інша Польща ніж, скажімо, Краків чи Варшава.
Дуже приємне місто.
Але моїм улюбленим все ж залишається Wrocław.

Сивулі (частина друга)

Ще трохи пейзажів з походу на Полонону Рущину.
Сивулі того дня виправдали свою назву.
(в моїй уяві Сивулі так називаються бо сиві від туманів :) )

(перша частина про Сивулі тут)

Яблука, риба і піщані бурі.

Батьки повернулися з поїздки Черкаcи-Чигирин-Холодний яр.

Одна з історій, яких багато, але знають їх лише місцеві  або історики:

До 50-тих років минулого століття на смугою від Чигирина до Черкас вздовж  Кременчуцького водосховища була пустеля - Притясминські піски.

("Песчаная равнина имеет около двух с половиной верст ширины и до шести верст длины. На ней песок так глубок и мелок, что при сильном ветре подымается на воздух и несется массами, засыпая соседние луга и поля". "Статистическом описании Киевской губернии"  І.І.Фундуклей,  1852 рік).

У 1958 році, для того щоб зупинити розширення пустелі було створене «Чигиринське лісове господарство» і територія була успішно засаджена сосною, дубом, акацією, вільхою і ясенем –тепер це Притясминські бори.  ( http://lis.ck.ua/articles/show/id/29)

далі - з слів місцевого жителя:

Ще за часів пустелі на березі ріки одним з основних промислів було рибальство, а по іншу сторону пустелі одним з основних продуктів, який вирощувався місцевими, були яблука.

Так от, він пам’ятає коли його мама і бабуся носили яблука через пустелю щоб обміняти там на рибу, і подорож ця була дуже ризикова, бо можна було попасти в піщану бурю (!!!). 

(на фото і карті (жовтим) - Притясминські бори.) 

blue

авторська техніка оцифровування негативів бай Mariya Hoyin.
(негативи - мої, ідея і втілення- Mariya Hoyin)
Особливо мені подобаються ці обірвані нерівні краї.

Сивулі (частина перша)

Нарешті сходила в Гори. В улюблені Горгани. Ночували на полонині Рущина, гуляли на Сивулі і в кінець хребта, звідти назад на Рущину траверсом.